Ідучи, їдучи, просто просуваючись містом, невзначай спостерігаєш за іншим життям, зрідка виловлючи в натовпі знайомі обличчя, які за мить зникають.
Ілюзія перевтомленого мозку?

Залазиш подалі у себе неначе равлик, лиш би ніхто не чіпав.
прагнення спокою і забуття...
Лиш твоя дурна голова не зробить тої послуги, тим паче тобі.
Від себе не втечеш. ( Read more... )

Бувають випадки, коли хочеться задати купу запитань, занадто відвертих і нахабних,
неочікуваних для людини.
Вони ніби таки потрібні, щоб розмежувати відносини, поставити крапки над і, (чи дві крапки над ї)пройти до кінця, але слова руйнують ці намагання, задають їм тон А нашо?
Ага, от і лишається невизначеність у житті, думки у голові, і трішки ( Read more... )

Здається ці свята і всілякі здибанки і події і постійний алкотреш таки остаточно мну підірвали..ух..другий день серце вилітає..та так що дихати стає важко, ..через то перейшла на легші цигарки..ото дурня...бо на ментолові, cayce_s_devils, вірний поплічник моїх дахозривів сказала шо за інфо тим я себе ще більше гроблю..ото дифний суїціїдальний ( Read more... )